-
1 присвоювати
= присвоїти1) ( заволодіти) to appropriate2) ( комусь) to confer (to, on); to award; to attribute (to); to assign (to), to allot (to)присвоювати звання військ. — to give ( to confer) the rank
присвоювати комусь науковий ступінь — to confer a scientific degree on smb., to award smb. a science degree
присвоювати ім'я — to name ( after)
См. также в других словарях:
приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на … Український тлумачний словник
давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… … Український тлумачний словник
привласнювати — юю, юєш, недок., привла/снити, ню, ниш, док., перех. Робити що небудь своєю власністю, присвоювати чуже. || Видавати що небудь за своє, приписувати собі щось. || Видавати за своє чиє небудь прізвище, ім я … Український тлумачний словник
заволодівати — заволодіти (чим узяти собі, у своє користування, володіння), оволодівати, оволодіти, привласнювати, привласнити (що), присвоювати, присвоїти, посідати, посісти, запосідати, запосісти; брати, у[в]зяти (що), забирати, забрати, займати, зайняти,… … Словник синонімів української мови